Я
веду своїх вихованців країною знань, та переконана, що головне завдання
вчителя- зробити навчання цікавим. Для учня це – посильним і успішним, для
вчителя – радісним.
Так як для мене найбільша цінність - це
особистість дитини; все що робиться, робиться для неї, для її навчання,
виховання, розвитку. А розкрити особистість учня можна, якщо вчитель іде на
урок не лише зі знаннями навчального матеріалу, методів і прийомів навчання,
але і з різноманітними та цікавими способами організації праці учнів. Ми живемо
у третьому тисячолітті, у час комп’ютеризації та інтенсивного розвитку всіх
галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність
демократичних змін, що відбуваються у суспільстві та освіті зокрема. Тому ми не
повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони
потребують нових підходів до організації навчально – виховного процесу.
Іде до
школи дитина. Якою вона буде? Ким стане в житті, як виросте? Від кого і від
чого це залежить? Які чинники призводять до успіхів і невдач дитини у школі?
Яким шляхом вести
дитину до вдосконалення свого власного я? Як організувати процес виховання учнів?
Яким змістом його наповнити? Що врахувати під час визначення завдань і видів
діяльності, планування навчально-виховної роботи з учнями різного віку? Ці та
інші питання постійно хвилюють мене як вчителя.
Я вважаю, що
для здійснення навчально-виховного процесу педагог повинен мати такі знання,
уміння й навички, які б охоплювали загальні, універсальні положення та принципи
національної освіти й виховання, наукової, народної та світової
педагогіки, вікової, педагогічної
психології, методики. Однак самих
теоретичних знань не достатньо. Необхідно,щоб кожен учитель володів уміннями й
навичками для творчого застосування знань у своїй практичній діяльності. Набути
їх можна, розвиваючи власні творчі здібності. Тому так важливо серйозне заняття
зробити цікавим і захоплюючим.
Цікавий урок…
Хороший урок… часто ставлю перед собою питання: що ж таке хороший урок? Яким
йому бути в сучасній школі? Як і що зробити, щоб він дав дітям глибокі та міцні
знання, а разом з тим – радість і задоволення? Чим зацікавити своїх учнів? І за
всю свою багаторічну діяльність переконуюсь: найкращу оцінку вчителеві за урок
ставлять допитливі, зацікавлені оченята дітей.
Якщо ж помічаю в них під час занять
нудьгу, значить, щось негаразд. Хороший урок, на мою думку, це той урок, на
якому панує ділова творча атмосфера, де бажання учнів мислити б’є джерелом, де
вони із задоволенням виконують всі завдання, досягаючи при цьому хороших
результатів.
Активну розумову діяльність учнів у
процесі навчання можна забезпечити, створивши відповідні умови на уроці. До цих
умов належать організація уроку, його зміст, форми і методи роботи на уроці.
Завдання вчителя – дати учням глибокі і
міцні знання. Та вся справа в тому, як учні приймають від нас ці знання: одні –
з бажанням, інші – нехотя; одні – легко, інші – важче. А тому вчитель повинен
організувати навчальний процес так, щоб всім учням хотілося вчитися і щоб
вчилося їм легко і цікаво. Вчитель повинен прищепити дітям любов і бажання до
учнівської праці, навчити одержувати від неї задоволення, радість, домагатися,
щоб кожна дитина у школі щодня довідувалася про щось нове, ставала розумнішою,
духовно багатшою. І, щоб домогтися всього цього, використовую весь арсенал тих
прийомів, форм і методів роботи, які вносять в урок цікавість і пожвавлення.
Всі ці прийоми, форми і методи я намагаюся використовувати комплексно, щоб
уникнути монотонності й одноманітності в роботі. які можуть викликати в учнів
відразу до предмета і взагалі до навчання. Готуючись до кожного уроку,
намагаюсь побудувати його так, щоб він був напруженим, емоційним. щоб кожна
його хвилина використовувалась ефективно.
Пам’ятаючи, що емоційне самопочуття дитини
значною мірою залежить від позитивної атмосфери у класі, прагну створити її
доброзичливим ставленням до всіх учнів, урахуванням їхніх індивідуальних
особливостей, тактовним звертанням, вмотивованістю своїх оцінних суджень.
Розпочинаю кожний урок створенням
психологічного настрою. Наприклад:
1. -
Вже дзвінок нам дав сигнал,
працювати
час настав.
То ж
і ми часу не гаймо –
працювати
починаймо.
- Працюватимем старанно,
щоб почути укінці,
що у нашім дружнім класі,
діти – просто молодці!
2. – Пролунав дзвінок.
Ми починаємо урок
- А на уроці я хочу, щоб ви були
У – уважні,
Р – розумні,
О – організовані,
К – кмітливі
- А щоб урок пройшов успішно, треба
дотримуватись певних правил:
- Не просто
слухати, а чути.
- Не просто
дивитися, а бачити.
- Не просто
відповідати, а міркувати.
- Дружно і
плідно працювати.
3. – У нас сьогодні на уроці присутні
учні найрозумніші, найслухняніші, найдобріші, найуважніші, найстаранніші.
Портрети цих учнів я вам зараз покажу. Вони лежать ось у цій шкатулочці.
Подивіться на них.
(Підношу до кожної дитини шкатулочку, на дні якої лежить дзеркальце.
Діти заглядають у неї і бачать своє обличчя)
Після такого емоційного настрою мої
вихованці з захопленням беруться до роботи.
Як і більшість вчителів, я погоджуюся з тим, що слід переходити від
«передавання знань» до «навчання жити». В сучасному суспільстві неможливо одній
людині знати все, навіть в окремій галузі. Сьогоднішнім учням потрібні інші
навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати, співставляти,
порівнювати, вміти шукати потрібну інформацію. Дитина має напружено працювати.
Видатний китайський філософ Конфуцій свого часу сказав:
«Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Те, що я роблю, я розумію».
Дещо змінивши слова філософа, можна сформулювати кредо інноваційного
навчання:
«Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю
розуміти.
Коли я чую,бачу, обговорюю і роблю, я
набуваю знань і навичок».
Саме цьому сприяють інноваційні
технології.
На сучасному етапі роль учителя стає роллю одного з партнерів у
навчальному процесі. Необхідно залучати всіх учнів до активного одержання
знань, до творчої діяльності. Тому доповнення традиційних методів та прийомів
роботи інноваційними дає значно кращий результат:
·
активізує мислення,
·
мотивує навчання,
·
робить процес навчання цікавим і
раціональним,
·
формує в учнів стійке бажання вчитися,
пізнавати нове,
·
заохочує самовираження учнів,
·
підвищує рівень знань школярів,
·
розвиває в учнів уміння бачити на уроці свою
значимість та мотиви власної діяльності.
Лише коли дитина зацікавлюється матеріалом, у неї виникає бажання
дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без пошуків шляхів
активізації пізнавальної діяльності школярів. Адже діти повинні не лише
засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, міркувати,
робити висновки. А домогтися цього можна
лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність.
З метою активізації пізнавальної діяльності учнів, я на кожному уроці
застосовую елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що
забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії
формування. На уроках намагаюсь
задіяти різні форми, методи та види навчальної діяльності. До них належать
дидактичні ігри, ігрові ситуації, нестандартні завдання, завдання творчого
характеру, різноманітні форми уроків:
·
традиційний урок,
·
урок-гра,
·
урок-змагання,
·
урок на природі,
·
урок-казка,
·
урок-подорож,
Інтерактивне навчання – це, насамперед, діалогове навчання, під час
якого здійснюється взаємодія учителя та учня.
Пізнавальний інтерес – це один із важливих мотивів навчання школярів.
Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у
слабких учнів відбувається продуктивно. Класична педагогіка стверджує :
«Смертельний гріх учителя – бути нудним».
У своїй роботі спираюсь на праці видатних педагогів: В. Сухомлинського,
О. Савченко, Д. Ельконіна, С.
Логачевської, Амонашвілі та ін.. Широко
використовую народну мудрість.
Використання інноваційних технологій – це спосіб створення в класі
атмосфери, котра сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості.
Поняття «інтерактив» тлумачиться як «взаємодія». Така взаємодія учителя
й учня робить усіх учасників навчального процесу суб’єктами. Інтерактивні форми
роботи допомагають приділити увагу кожному учню.
Працюючи в групах чи парах, школярі самостійно розв’язують доступні для
них завдання, стають дослідниками, разом переборюють труднощі на шляху до мети.
Крім того, інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та
навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями.
Мої школярі вчаться критично мислити, дискутувати, самостійно приймати
рішення. Досягаю цього завдяки організації індивідуальної, групової роботи,
роботи в парах, застосовую ігрові ситуації, різні види творчих робіт. Надаю
перевагу таким інтерактивним технологіям:
·
«Асоціативний кущ» або «Гронування»; (Урок з українського читання
на тему «Батьківщина – рідний край»)
Я
веду своїх вихованців країною знань, та переконана, що головне завдання
вчителя- зробити навчання цікавим. Для учня це – посильним і успішним, для
вчителя – радісним.
Так як для мене найбільша цінність - це
особистість дитини; все що робиться, робиться для неї, для її навчання,
виховання, розвитку. А розкрити особистість учня можна, якщо вчитель іде на
урок не лише зі знаннями навчального матеріалу, методів і прийомів навчання,
але і з різноманітними та цікавими способами організації праці учнів. Ми живемо
у третьому тисячолітті, у час комп’ютеризації та інтенсивного розвитку всіх
галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність
демократичних змін, що відбуваються у суспільстві та освіті зокрема. Тому ми не
повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони
потребують нових підходів до організації навчально – виховного процесу.
Іде до
школи дитина. Якою вона буде? Ким стане в житті, як виросте? Від кого і від
чого це залежить? Які чинники призводять до успіхів і невдач дитини у школі?
Яким шляхом вести
дитину до вдосконалення свого власного я? Як організувати процес виховання учнів?
Яким змістом його наповнити? Що врахувати під час визначення завдань і видів
діяльності, планування навчально-виховної роботи з учнями різного віку? Ці та
інші питання постійно хвилюють мене як вчителя.
Я вважаю, що
для здійснення навчально-виховного процесу педагог повинен мати такі знання,
уміння й навички, які б охоплювали загальні, універсальні положення та принципи
національної освіти й виховання, наукової, народної та світової
педагогіки, вікової, педагогічної
психології, методики. Однак самих
теоретичних знань не достатньо. Необхідно,щоб кожен учитель володів уміннями й
навичками для творчого застосування знань у своїй практичній діяльності. Набути
їх можна, розвиваючи власні творчі здібності. Тому так важливо серйозне заняття
зробити цікавим і захоплюючим.
Цікавий урок…
Хороший урок… часто ставлю перед собою питання: що ж таке хороший урок? Яким
йому бути в сучасній школі? Як і що зробити, щоб він дав дітям глибокі та міцні
знання, а разом з тим – радість і задоволення? Чим зацікавити своїх учнів? І за
всю свою багаторічну діяльність переконуюсь: найкращу оцінку вчителеві за урок
ставлять допитливі, зацікавлені оченята дітей.
Якщо ж помічаю в них під час занять
нудьгу, значить, щось негаразд. Хороший урок, на мою думку, це той урок, на
якому панує ділова творча атмосфера, де бажання учнів мислити б’є джерелом, де
вони із задоволенням виконують всі завдання, досягаючи при цьому хороших
результатів.
Активну розумову діяльність учнів у
процесі навчання можна забезпечити, створивши відповідні умови на уроці. До цих
умов належать організація уроку, його зміст, форми і методи роботи на уроці.
Завдання вчителя – дати учням глибокі і
міцні знання. Та вся справа в тому, як учні приймають від нас ці знання: одні –
з бажанням, інші – нехотя; одні – легко, інші – важче. А тому вчитель повинен
організувати навчальний процес так, щоб всім учням хотілося вчитися і щоб
вчилося їм легко і цікаво. Вчитель повинен прищепити дітям любов і бажання до
учнівської праці, навчити одержувати від неї задоволення, радість, домагатися,
щоб кожна дитина у школі щодня довідувалася про щось нове, ставала розумнішою,
духовно багатшою. І, щоб домогтися всього цього, використовую весь арсенал тих
прийомів, форм і методів роботи, які вносять в урок цікавість і пожвавлення.
Всі ці прийоми, форми і методи я намагаюся використовувати комплексно, щоб
уникнути монотонності й одноманітності в роботі. які можуть викликати в учнів
відразу до предмета і взагалі до навчання. Готуючись до кожного уроку,
намагаюсь побудувати його так, щоб він був напруженим, емоційним. щоб кожна
його хвилина використовувалась ефективно.
Пам’ятаючи, що емоційне самопочуття дитини
значною мірою залежить від позитивної атмосфери у класі, прагну створити її
доброзичливим ставленням до всіх учнів, урахуванням їхніх індивідуальних
особливостей, тактовним звертанням, вмотивованістю своїх оцінних суджень.
Розпочинаю кожний урок створенням
психологічного настрою. Наприклад:
1. -
Вже дзвінок нам дав сигнал,
працювати
час настав.
То ж
і ми часу не гаймо –
працювати
починаймо.
- Працюватимем старанно,
щоб почути укінці,
що у нашім дружнім класі,
діти – просто молодці!
2. – Пролунав дзвінок.
Ми починаємо урок
- А на уроці я хочу, щоб ви були
У – уважні,
Р – розумні,
О – організовані,
К – кмітливі
- А щоб урок пройшов успішно, треба
дотримуватись певних правил:
- Не просто
слухати, а чути.
- Не просто
дивитися, а бачити.
- Не просто
відповідати, а міркувати.
- Дружно і
плідно працювати.
3. – У нас сьогодні на уроці присутні
учні найрозумніші, найслухняніші, найдобріші, найуважніші, найстаранніші.
Портрети цих учнів я вам зараз покажу. Вони лежать ось у цій шкатулочці.
Подивіться на них.
(Підношу до кожної дитини шкатулочку, на дні якої лежить дзеркальце.
Діти заглядають у неї і бачать своє обличчя)
Після такого емоційного настрою мої
вихованці з захопленням беруться до роботи.
Як і більшість вчителів, я погоджуюся з тим, що слід переходити від
«передавання знань» до «навчання жити». В сучасному суспільстві неможливо одній
людині знати все, навіть в окремій галузі. Сьогоднішнім учням потрібні інші
навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати, співставляти,
порівнювати, вміти шукати потрібну інформацію. Дитина має напружено працювати.
Видатний китайський філософ Конфуцій свого часу сказав:
«Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Те, що я роблю, я розумію».
Дещо змінивши слова філософа, можна сформулювати кредо інноваційного
навчання:
«Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю
розуміти.
Коли я чую,бачу, обговорюю і роблю, я
набуваю знань і навичок».
Саме цьому сприяють інноваційні
технології.
На сучасному етапі роль учителя стає роллю одного з партнерів у
навчальному процесі. Необхідно залучати всіх учнів до активного одержання
знань, до творчої діяльності. Тому доповнення традиційних методів та прийомів
роботи інноваційними дає значно кращий результат:
·
активізує мислення,
·
мотивує навчання,
·
робить процес навчання цікавим і
раціональним,
·
формує в учнів стійке бажання вчитися,
пізнавати нове,
·
заохочує самовираження учнів,
·
підвищує рівень знань школярів,
·
розвиває в учнів уміння бачити на уроці свою
значимість та мотиви власної діяльності.
Лише коли дитина зацікавлюється матеріалом, у неї виникає бажання
дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без пошуків шляхів
активізації пізнавальної діяльності школярів. Адже діти повинні не лише
засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, міркувати,
робити висновки. А домогтися цього можна
лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність.
З метою активізації пізнавальної діяльності учнів, я на кожному уроці
застосовую елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що
забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії
формування. На уроках намагаюсь
задіяти різні форми, методи та види навчальної діяльності. До них належать
дидактичні ігри, ігрові ситуації, нестандартні завдання, завдання творчого
характеру, різноманітні форми уроків:
·
традиційний урок,
·
урок-гра,
·
урок-змагання,
·
урок на природі,
·
урок-казка,
·
урок-подорож,
Інтерактивне навчання – це, насамперед, діалогове навчання, під час
якого здійснюється взаємодія учителя та учня.
Пізнавальний інтерес – це один із важливих мотивів навчання школярів.
Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у
слабких учнів відбувається продуктивно. Класична педагогіка стверджує :
«Смертельний гріх учителя – бути нудним».
У своїй роботі спираюсь на праці видатних педагогів: В. Сухомлинського,
О. Савченко, Д. Ельконіна, С.
Логачевської, Амонашвілі та ін.. Широко
використовую народну мудрість.
Використання інноваційних технологій – це спосіб створення в класі
атмосфери, котра сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості.
Поняття «інтерактив» тлумачиться як «взаємодія». Така взаємодія учителя
й учня робить усіх учасників навчального процесу суб’єктами. Інтерактивні форми
роботи допомагають приділити увагу кожному учню.
Працюючи в групах чи парах, школярі самостійно розв’язують доступні для
них завдання, стають дослідниками, разом переборюють труднощі на шляху до мети.
Крім того, інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та
навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями.
Мої школярі вчаться критично мислити, дискутувати, самостійно приймати
рішення. Досягаю цього завдяки організації індивідуальної, групової роботи,
роботи в парах, застосовую ігрові ситуації, різні види творчих робіт. Надаю
перевагу таким інтерактивним технологіям:
·
«Асоціативний кущ» або «Гронування»; (Урок з українського читання
на тему «Батьківщина – рідний край»)
«Мозковий штурм»;(Урок
природознавства на тему «Наша планета- Земля»)
·
Що таке зорі?
·
Яка зірка знаходить найближче до Землі?
·
Що входить до складу Сонячної системи?
·
Скільки планет входить у сонячну систему?
·
Як зветься наша планета?
·
Чим відрізняються планети від зірок?
·
Що таке Сонце?
·
Що має кожна планета?
·
Скільки супутників має Земля? Який?
·
По чому рухається кожна планета?
·
Що таке орбіта?
·
На якому місці від Сонця знаходиться Земля?
·
Від чого буває день і ніч?
·
Що спричиняє зміну пір року?
·
Що таке глобус?
·
Якої форми наша планета?
·
Що таке екватор?
·
Що таке вісь Землі?
·
Як називаються умовні лінії. що з’єднують
північний і південний полюси?
·
Що таке паралелі?
·
Видно край, але до нього не дійдеш. Що це?
·
Що таке горизонт?
·
Скільки є основних сторін горизонту?
·
А проміжних? Назвіть їх.
·
Що означає «орієнтуватися на місцевості»?
·
Який самий надійний спосіб орієнтування на
місцевості?
·
Держави без людей, водойми без води, пустелі
без пісків. Що це? Де можна таке побачити?
·
Як зображують поверхню Землі на глобусі і на
карті?
·
Що таке масштаб?
·
Що таке материк?
·
Скільки є материків?
·
Який материк найбільший? Найменший?
Найсухіший? Найхолодніший?
·
На якому материку живемо ми?
·
На скільки частин ділиться Євразія? Назвіть
ці частини.
·
Де проходить умовна межа між Європою і Азією?
У якій частині живемо ми?
·
Чим материк відрізняється від острова?
·
Який найбільший на Землі острів?
·
В якій півкулі він знаходиться?
(Діти все показують на карті)
·
Чому нашу планету називають голубою?
·
У яких трьох станах перебуває вода на Землі?
·
Як відбувається кругообіг води в природі?
·
«Сенкан»; (Урок з української мови. Розвиток
мовлення мовлення)
Осінь
Золота, барвиста,
Настала, перефарбувала, обтрусила,
Земля вкрилася барвистим листям…
Краса!
·
«Незакінчене речення»; (Урок з природознавства в 4 класі
на тему «Земля – наш дім»)
1. Океани й континенти, гори й ліс,
міста й поля – це усе твоя планета, називається …
2. У центрі Сонячної системи
знаходиться …
3. Природним супутником Землі є …
4. Зміна пір року спричиняється …
5. Земля має форму …
6. Екватор – це …
·
Інтерактивні ігри:
Гра «Телескоп» (Урок математики в 4 класі.
Розв’язування рівнянь)
а – 310 = 120 3500
8 ž х = 7200 500
с ÷ 6 = 300 430
1000 ÷ в = 2 900
к + 700 = 4200 1800
Гра «Одягни корінь» (Урок з української
мови в 2 класі на тему «Будова слова»)
І група – -вод-
ІІ група – -ліс-
ІІІ група – -сад-
·
«Скринька скарг»;
·
«Засели будиночки»;
·
«Обери позицію»;
·
«Добре – погано»;
·
«Мікрофон»;
·
«Прес» та інші.
Неможливо уявити собі сучасну успішну людину, яка б не володіла
комп’ютером. Застосування комп’ютерних технологій не лише допомагає уникнути у
процесі навчання буденності, допомагає унаочнити нові поняття, підтримує
інтерес до навчання, але й завжди носить творчий характер як для вчителя, так і
для учнів.
Комп’ютерна презентація – одна із форм сучасного уроку, що дає змогу
зробити навчальний матеріал яскравим і переконливим. Життєвий досвід учнів
початкових класів ще досить незначний, і тому малюнки, портрети, експозиції,
фрагменти фільмів чи мультфільмів створюють на уроках особливу атмосферу та
настрій, допомагають зробити навчально-виховний процес цікавим, захопливим.
Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків. У класі під час таких
уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть
висловити думки, охоче виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що
вивчається.
Мультимедійні презентації використовую на уроках природознавства, української
мови, читання, математики. Дітям подобається знаходити в Інтернеті додаткові
відомості з виучуваного матеріалу ( особливо на уроці природознавства,
літературного читання)
Виховна робота з класом має не менше значення, ніж навчальна діяльність.
Значний резерв для підвищення інтересу молодших школярів до навчання приховано
в поєднанні роботи на уроках та позакласних заняттях. Різноманітні види
позакласної роботи в комплексі сприяють розвитку пізнавальної активності учнів,
уяви, пам’яті, уваги, мислення, мовлення; допомагають формуванню творчих
здібностей дітей, їх логічної кмітливості. Мої вихованці приймають активну
участь в конкурсах: «Кенгуру». Діти із задоволенням відгадують загадки,
розв’язують ребуси, кросворди тощо, чим збагачують свої знання, розвивають здібності
та уміння.
Великого значення надаю використанню на кожному уроці наочності:
природничої, малюнкової, об’ємної. Адже унаочнення – важливий принцип навчання
в початкових класах. К. Ушинський писав: «Дитяча природа виразно потребує
наочності. Вчіть дитину яких-небудь п’яти слів, невідомих їй, і вона буде довго
й даремно мучитись над ними, але зв’яжіть з малюнками двадцять таких слів – і
дитина засвоїть їх на льоту». На уроках української мови, математики,
природознавства використовую таблиці, предметні малюнки, географічну карту,
глобус, гербарії, колекцію корисних копалин та інше.
Також на своїх уроках намагаюся використовувати міжпредметні зв’язки.
Адже це дає змогу підвищити мотивацію учнів до вивчення предмета; краще
засвоїти матеріал, підвищити якість знань; аналізувати, зіставляти факти з
різних галузей знань; сформувати у дітей цілісне наукове сприйняття
навколишнього світу.
«Учитель
готується до найкращого уроку все життя… Така духовна і філософська основа
нашої професії й технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань,
вчителеві треба ввібрати ціле море світла».
В.
Сухомлинський
Немає коментарів:
Дописати коментар