2 клас
Тема. Як посолиш, так і їстимеш.
Українська
народна казка «Лисичка та Журавель»
Мета. Познайомити дітей
з українською народною казкою «Лисичка та Журавель». Вчити виразно
інтонувати казку, правильно читати в особах, аналізувати казкові сюжети,
розкривати мотиви вчинків дійових осіб, риси їх характерів.
Розвивати зв’язне мовлення учнів, критичне мислення, збагачувати
словниковий запас.
Виховувати почуття дружби, доброзичливого ставлення до
людей.
Обладнання. Підручник
«Читанка» 2 клас, Київ, «Освіта» 2002р.; таблиці для читання, макет казкового
журналу «Як посолиш, так і їстимеш», трикутники, кружечки (сині, жовті,
червоні), картки із завданнями для роботи в групах, малюнки тварин, картки з літерами шифрограми,
малюнки до казки «Лисичка та Журавель».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організація
класу.
Вчитель: Продзвенів дзвінок.
Починається урок.
З чого ж нам його почати?
Діти: Скоромовку розказати.
Вчитель:
Повправляєм язички, щоб не плутались значки.
І про мишок діалог, щоб цікавим був урок.
Перший ряд вже починає – скоромовку промовляє.
Діти: Мама вчить мене читати, вчить
мене читати тато.
Вчить дідусь і вчить бабуся, скоро-скоро я навчуся.
Вчитель:
Другий ряд теж не дрімає і швиденько промовляє.
Діти: Начитався букварика та й малюю косарика.
Коси сіно, косарику, на своєму гектарику.
Вчитель: А тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок.
Діти: Мишка мишку запитала: «Що сьогодні
поробляла?»
Відказала мишка мишці: «Букву А шукала в
книжці.
Буду азбуку вивчати, щоб самій казки читати».
ІІ. Мотивація
навчальної діяльності.
- До чого нас
закликають всі ці скоромовки?
- Так, ці скоромовки нас закликають читати. Читати казки,
вірші, оповідання. І сьогодні на уроці
читання ми будемо з вами читати, читати за особами, вибірково, вчитися точно і
правильно відповідати на поставлені питання, робити висновки.
- Сьогодні до нас
на урок завітала чудова гостя. А ім’я її ви дізнаєтеся, коли складете слово з
цих букв: К К З А А
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1.
Бесіда.
- Казок чимало є на світі – і веселих, і сумних. А чи
зможемо прожити ми без них?
- Із перших днів дитинства нас супроводжують казкові
герої. Казки нам читали бабусі та мами, із задоволенням ви дивитеся їх по телевізору.
- Діти, чи любите ви читати казки? Назвіть свої улюблені
казки.
- А від якого слова утворилося слово казка? (від слова казати).
- Доберіть споріднені слова до слова казати (казкар, казковий, казка).
- Хто такий казкар? (людина,
яка складає казки).
- А що може бути казковим? (герой, вечір, свято, подарунок, пісня).
- А яке це казкове? (дуже
гарне, про яке людина може тільки мріяти).
- А що таке казка? (це
оповідання про незвичайні, часом фантастичні події).
- Чим казка відрізняється від оповідання? (в казці відбуваються події, яких не може
бути в житті).
2.
Інтерактивна вправа
«Сенкан»
- Діти, давайте
спробуємо згадати все, що ми знаємо про казку і скласти про неї сенкан. Казка
Цікава, чарівна
Виховує, навчає, захоплює
Всі діти люблять казки.
Оповідка
- Так, ця виставка книжок складається із ваших улюблених
казок.
3. Гра «Впізнай героя»
- На наш урок я запросила гостей – казкових героїв, але
нажаль, вони не змогли приїхати до нас, а лише надіслали телеграми. Щоправда,
на телеграмах немає підписів. Я зачитаю вам їх, а ви повинні здогадатися, від
кого вони.
Телеграми
1. Вчу вити гніздо, тому прилетіти не зможу.
2. Дуже хотілося б потрапити до вас, але шукаю легкого
хліба.
3. Пішли до Бремена. Не встигнемо повернутися.
4. Приїхати не зможу, бо тікаю від мисливців.
5. Наїлася риби, болить живіт.
6. Ніяк не закінчимо війну, тому приїхати не зможемо.
7. Прибути до вас не змогла, бо мені відбили хвоста.
- Від кого ці телеграми?
- З якої казки?
Якого народу?
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
1. Інтерактивна
вправа «Мозковий штурм»
- Діти, зверніть увагу на дошку. Як ви розумієте ці
слова?
«Як посолиш, так і їстимеш»
- А як ви гадаєте, чому цей вираз написано на дошці? Так, це
тема нашого уроку. А як називається казка і хто її герої ви здогадаєтесь
згодом.
- А щоб цікавіше було працювати на уроці, пропоную
переглянути сторінки казкового журналу «Як посолиш, так і їстимеш».
2.
Інтерактивна вправа «Очікування»
-
Що ви очікуєте
побачити в цьому журналі? Як ви розумієте його назву?
Можливі очікування:
Я думаю, що цей журнал про якісь страви. І як їх
приготуєш, такі вони будуть й на смак.
Я вважаю, що в журналі записані рецепти певних страв. А
назва застерігає, щоб дотримуватись рецептури у приготуванні їжі.
Я очікую, що в журналі
ми дізнаємось щось корисне і важливе у приготуванні страв. А назва звертає нашу увагу на
правильність використання інгредієнтів для кожної страви.
- Діти, мені було цікаво дізнатися про ваші очікування.
Ви перевірите їх в ході нашої роботи. А зараз зверніть увагу на зміст журналу
«Як посолиш, так і їстимеш»:
1 сторінка «Лисиччин медок»;
2 сторінка «Секрет
нашого меню»;
3 сторінка «Читацький вінегрет»;
4 сторінка «Словникова закуска»;
5 сторінка «Рецепти страв»;
6 сторінка «Корисні поради».
V. Перевірка
домашнього завдання.
1 сторінка
«Лисиччин медок».
- Діти, пригадайте казку та назвіть героя, про якого
можна сказати: «на язиці медок, а на думці льодок»? («Лисиця та їжак», лисиця.)
- Як характеризує цей вислів лисичку?
- Прочитайте виразно казку «Лисиця та їжак». Яке
закінчення ви придумали до казки? ( Діти читають і розповідають кінець казки).
- Надзвичайно цікаво! Ви справилися із завданням.
Фізкультхвилинка
Ми з-за парт мерщій встаєм,
Лінькам волі не даєм.
Руки вгору, руки вбоки
І зроби 4 кроки.
Думки наші прилетіли,
Ми за парти тихо сіли.
VІ. Ознайомлення з новим матеріалом.
2 сторінка «Секрет
нашого меню».
1. - Щоб дізнатися «секрет нашого меню», тобто казку, яку
будемо читати, розгадайте шифрограму.
На дошці в один ряд виставлені картки з літерами, нижче
під кожною літерою – номер. Треба розставити літери по порядку, тоді дізнаєтесь
назву казки.
А А А
И И У Е Л
Л С Ч
К Т Ж
Р В Ь
7 9 13
2 4 11
15 1 16
3 5 6
8 10 12
14 17
(«Лисичка та Журавель»)
-
Яку казку ми сьогодні будемо читати? ( «Лисичка та Журавель»)
- Чудово! Це і є «секрет нашого меню».
- І так, відкриваємо 3
сторінку «Читацький вінегрет».
2.
Гра «Перекладачі»
- Переставивши букви, прочитайте слова. Знайдіть «зайве»
слово у кожному стовпчику. Чому воно «зайве»?
ледят
росока
уверальж
нисиця
|
(дятел)
(сорока)
(журавель)
(синиця)
|
рокова
зока
ликрок
силиця
|
(корова)
(коза)
(кролик)
(лисиця)
|
(«Зайве» слово журавель, тому, що це перелітний птах,
лисиця, бо вона дика тварина).
- Як ви гадаєте, чому саме ці слова були зайвими? (Бо вони
герої нашої сьогоднішньої казки?)
3.
Читання скоромовки.
- Один з наших героїв пропонує скоромовку про себе.
На болоті журавель
цілий день збирав щавель.
Назбирав собі на
борщ, та якраз вперіщив дощ.
- Діти, спочатку прочитайте скоромовку в мене на
«буксирі» повільно, а потім швидко і дуже швидко. А потім прочитайте здивовано,
сумно, радісно.
4. Словотворча вправа.
За зразком утворіть слова: їжак – їжаченята, вовк –
вовченята, жаба - …, миша - …, заєць - …, кабан - …, лисиця - …, ведмідь - … .
- Пригадайте, у яких казках ви зустрічали цих тварин?
- Молодці! Я сподіваюся, що вам сподобався «Читацький
вінегрет».
5.Словникова робота.
4 сторінка
«Словникова закуска».
У «Словниковій закусці» ми повинні попрацювати зі
словами, що зустрічатимуться в казці «Лисичка та Журавель».
а) Знайти пояснення до кожного слова і позначити в
кружечку відповідну цифру.
1) призволяйся
2) приятелі
3) страва
4) нюшити
5) запросини
6) розгнівалася
|
 нюхати розсердилася пригощайся друзі  їжа гостини |
б) Дібрати близькі за значенням
слова до даних слів:
приятелювати - …
дружити, товаришувати
припрошувати - … пригощати,
призволяти
пісним голосом – … невеселим
встромлює голову – … хоче просунути
облизня спіймала – … нічого не отримала
не погордуй – … не відмовляйся від їжі
- Готуємося до правильного виразного читання вголос.
в) Прочитати слова, зосереджуючи очі на лінії (разом;
один учень у зворотному напрямку).
ТЕ Б Е
К А Ш К А
Л И С И Ч К А
Ж У Р А В Е Л Ь
Р О З М А З А Л А
П Р И П Р О ШУЄ
-
Дуже добре ви попрацювали
на сторінці «Словникова закуска».
5 сторінка «Рецепти
страв».
6. Читання казки вчителем.
- Куди запрошували лисичка та журавель один одного? (на
гостини)
7. Самостійне читання казки учнями.
- Прочитайте уважно і скажіть, які страви готували приятелі
один одному? Чому саме ці страви?
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- А тепер я перевірю, як уважно ви слухали казку. Прошу,
дайте відповіді на такі питання.
- Підберіть близьке за значенням слово до слова призволяйся
(їж, пригощайся).
- Чому розсердилася Лисичка на Журавля?(бо думала, що
гарно поїсть).
- Як ви розумієте цей вислів «не йде голова»? (не
заходить).
- Як Журавель називає Лисичку? (кумонько, любонько, люба
моя).
- Як ці слова називаються? (слова - звертання).
VІІ. Робота над
текстом
1. Аналіз тексту з
елементами вибіркового читання.
-
Зачитайте, як
лисичка запрошувала журавля до себе в гості?
-
Як припрошувала?
Прочитайте.
-
Яку посудину
вибрала лисичка для частування гостя? Як ви думаєте, чому?
- Уявіть себе на місці журавлика, як він почувався в гостях
у лисички? (Ображено, негостинно)
-
Як відреагував
журавлик на лисиччине частування? Прочитайте.
-
Прочитайте, яку
посудину обрав журавлик? Чому?
-
Як відреагувала
лисичка на журавлине частування? Прочитайте.
-
Чому вона не змогла
приховати свого обурення?
-
Чи приятелюють від
того часу лисичка з журавлем? Чому?
- Від чого застерігає народ у цій казці?
2. Поділ казки на частини.
- На скільки частин можна поділити казку? (На дві частини)
- Дайте назву кожній з частин. (1 частина «На
запросинах у лисички»,
2 частина «Журавлева гостинність»)
3. Характеристика дійових осіб.
Робота в групах.
Інтерактивна вправа
«Асоціативний кущ».
- Діти, об’єднайтеся у
дві групи за формою геометричних фігур. 1 група повинна створити «асоціативний
кущ» до образу лисички, 2 група – до образу журавля, використовуючи слова:
нещирість, підступність, винахідливість,
доброта, довірливість, щирість, хитрість, улесливість, чемність, ввічливість.
4. Розвиток швидкості
читання.
Інтерактивна вправа
«Голосування ногами».
- Діти, станьте у дві шеренги: права шеренга – «я вважаю,
що твердження правильне», ліва шеренга – «я вважаю, що твердження неправильне».
- Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи
вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга,
якщо неправильне – тупотить ліва шеренга, та зазначає правильну відповідь.
·
А лисичка наварила кашки з маслом, розмастила
по тарілці та й припрошує.
(Тупотить ногами ліва шеренга. Діти зачитують правильне речення.)
·
Журавель до кашки – стукав, стукав дзьобом по
тарілці – нічого не вхопить.
·
Помаленьку – помаленьку – тай помив посуд.
·
Ох і розгнівалася ж лисичка!
·
Так-то їй журавлева гостинність сподобалась.
Гра «Закінчи
речення»
Учитель читає початок речення, а учні шукають його і
дочитують до кінця.
Гра «Рибалочка»
Учитель читає речення, допускає помилки (змінює
закінчення, замінює слова), учні знаходять і називають їх.
5. Виразне читання казки
учнями в особах.
- Діти, спробуйте за допомогою інтонації передати
характери героїв казки «Лисичка та Журавель».
VІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1.
Читання казки в особах.
2.
Робота в групах.
-
Діти, об’єднайтеся в 3 групи за кольором фігур.
Завдання 1 групі.
- Розгляньте малюнки на дошці. Виберіть ті речення з
тексту, які відповідають малюнкам.
Завдання 2 групі.
-
Придумайте
продовження казки «Лисичка та Журавель – друзі».
Завдання 3 групі.
- Складіть прислів’я і подумайте, яке з них може бути
заголовком до нашої казки.
а) зіДру
напізються в дібі. ( Друзі пізнаються в біді.)
б) труПодись,
габіпой а діто жев діайбо. (Потрудись, побігай, а тоді вже обідай.)
в) кЯ сополиш, кат
і тиїсмеш. (Як посолиш, так і їстимеш.)
- Молодці! Дякую за роботу в групах.
Отже, прислів’я: «Як посолиш, так і їстимеш» може бути заголовком
до казки «Лисичка та Журавель». Як ви
будете ставитись до людей, так і вони вам відплатять, бо недарма народ помітив: як посолиш їжу, таку
й їстимеш. Таким мудрим народним
висловом називається і наш казковий журнал.
VІІІ. Підсумок
уроку.
- Чи справдились наші очікування? (Діти роблять висновки
відносно своїх очікувань.)
Остання сторінка «
Корисні поради»
Діти, які б поради ви дали своїм друзям, щоб вони не
потрапили у такі неприємні ситуації, як
герої казки «Лисичка та Журавель»?
- Інтерактивна
вправа. Рольова гра «Репортер» (Діти беруть інтерв’ю, дають поради.)
Можливі поради:
Коли гарно другові, то гарно й тобі.
Як почастуєш друга, так
він і подякує.
На добро
відповідати добром, а зло вміти прощати.
Пам’ятати народний вислів: «Як посолиш,так і
їстимеш»
- Я дуже захоплююсь вашими порадами. Сподіваюся, що ви всі
їх взяли до уваги.
- А зараз скажіть, на якій сторінці казкового журналу вам
найбільше сподобалось працювати? Де виникали труднощі? Чому? Що потрібно
зробити, щоб вони не виникали?
Інтерактивна вправа
«Мікрофон». Продовжіть думку:
На уроці: я
вчився…
я
дізнався…
я зрозумів…
я хотіла б…
ІХ. Домашнє
завдання.
Дослівно
переказувати казку від імені журавля чи лисички.
родовому
відмінку однини
Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого роду на
-а (-я) в родовому відмінку однини. Формувати вміння пояснювати закінчення
іменників жіночого роду в даній формі за допомогою вивченого правила. Закріплювати вміння робити морфологічний
розбір речення, визначати граматичну основу речення, визначати тип речення за
метою висловлювання. Розвивати навички коментування, вміння визначати відмінок
іменника в реченні. Розвивати логічне та аналітичне мислення, вміння працювати
з підручником. Виховувати активність; любов та повагу до рідної мови,
прагнення оволодівати нею.
Родовий відмінок
Перед вами віночок польових квітів. Але
на ньому відсутні деякі фрагменти. Дібравши необхідні деталі. Тепер ми знаємо ім’я
чарівної дівчини з добрими очима. Це Мова, наша рідна Мова. Вона просить нас шанувати,
любити її. Я приєднуюся до її прохання. Адже часто ми не цінуємо її, нашої
співучої солов’їної мови.
Виступ на педагогічній раді
Бабчук С.І., вчитель початкових класів
Розвиток творчих здібностей учнів почткових класів
Яка цікава математика…
Оволодіти математикою - означає навчитися розв'язувати різні вправи, причому не лише стандартні, а й такі, що потребують оригінального підходу, творчих пошуків, винахідливостзавданнями домінує пізнавальна гра. На даному уроці математики учні відправляються в подорож до країни дивної математики на космічному кораблі. Кожен учень має чітко виконувати правило наших подорожей: Душу і серце в роботу вклади, Кожну хвилину в труді бережи. Тема польоту: Порядок виконання арифметичних дій однакового ступеня і різних ступенів, знаходження значень виразів з урахуванням порядку дій. Розв'язування задач. Під час польоту наш екіпаж побував на таких станціях: «Перевірна», «Стартова», на станції «Нова» відвідали зірку «Невідома», на станції «Обчислювальна» диференційовано попрацювали над формуванням своїх обчислювальних навиків. Відвідали сузір'я «Задачне», де творчо працювали над задачами. А літаючий об'єкт «Кмітливий» перевірив наше логічне мислення. І ось політ завершився і зустрілися ми з кінцевим сузір'ям якості «Альта». На такому уроці жоден учень не залишається байдужим, а всі працюють з великим задоволенням, цікавістю, в міру своїх можливостей. Наступного разу - подорож до королівства, королеви Математики. Учні з цікавістю виконують різні математичні сюрпризи - завдання гостей Червоної Шапочки, Колобка, Буратіно, допомагають Незнайкові виходити із скрутного становища, який теж дуже хоче побувати на королівському балу, розв'язують задачі, запропоновані хитромудрою Лисичкою, принцесою Геометрією, красенем - Сивкою-Буркою, казковим Птахом Знань, які запрошені на бал. І знову подорож до країни «Цікавої математики» на чарівному блакитному експресі. Помічниками у цій незвичайній подорожі стали чарівні вогники світлофора. Блакитний експрес зупиняється на станції «Стартовій», де відбувається математична розминка і перевіряється теоретичний матеріал. Горить зелений. Шлях відкритий. Експрес наближається до станції «Перевірна» (математичний диктант), станції «Точка» (робота над матеріалом). Далі блакитний експрес зупиняється на станціях «Самоконтролю», «Задачкіна», «Спортивній», «Геометричній», «Знайкіна», «Якісній», на яких виконуються різні математичні вправи. Урок супроводжується фонограмою «Голубий вагон». А як цікаво пройшов урок - диспут «Клуб знавців: Що? Де? Коли?» в 4 класі. Столи зіставляють по 2 і накривають скатертинами. Клас поділяється на окремі групи по 6 чоловік у команді. Кожна команда має на своєму ігровому столі повітряну кульку (синю, зелену, червону) і відповідно називається: синій стіл, зелений, червоний. А ще кожна команда має свою назву: Коло, Квант, Квадрат і обирає капітана команди. На вчительському столі розміщується рулетка, стрілка якої буде вказувати на конверт із завданням для кожної команди. Обираю ведучого, 1 - 2 члена журі. За правильну відповідь стіл нагороджується „Медаллю розумника". Заздалегідь готую конверти із завданнями – «Острів скарбів» (приклади), «Королівство задач» (задачі), «Таємний містер ІКС» (рівняння), «Конкурс капітанів» (завдання для капітанів команд), «Бліц – турнір» (цікавинки з логічним навантаженням), „Музична пауза". Стає спостерігачем уроку і суддею в конфліктних ситуаціях. Ведучий стає учителем і організатором (працює учень -колектив). Вчитель підтримує дискусійний мікроклімат і виступає суддею в конфліктних ситуаціях. Цікава граматика Розвиваються стійкі інтереси до вивчення програмового матеріалу під час подорожі в казку, загадковий світ граматики, тобто навчання відбувається через гру. Учні початкових класів ще пам'ятають і люблять свої ляльки, ведмедики, граються машинками, вірять, що десь живуть Чебурашка, Крокодил Гена, Незнайко і Мальвіна. Якщо їх улюблені іграшки і казкові персонажі прийдуть у гості на урок, принесуть у загадкових конвертах цікаві завдання, листи від дівчинки Коми, від Знака Запитання, то урок стане цікавим, схожим на казку. Тоді ручка перетвориться на чарівну паличку, а самі діти - на чарівників. Наприклад, Знайко - всезнайко пропонує придумати іменники жіночого роду і подає сигнал починати роботу. Через 1 - 2 хв. лунає сигнал: «Стоп». Переможцю, який придумав більше слів, аплодує весь клас. Усім відомо, що Буратіно неуважний, точніше завжди переплутає у реченні слова або просто розсипає їх (на дошці вивішені картки із словами). Клен узліссі на сумний стоїть замріяний Наступного разу Буратіно дає учням інші творчі завдання. Щоб зацікавити дітей читанням, я користуюся посібником В. Едігей «Вчися читати, малюк!». Уже в першому класі пропоную прочитати деформовані слова, цілу групу слів і вилучити зайве слово. Наприклад: ЕЛНЬС УКОНЬ УДБ ОСМ ЕРЕАЗБ УКАЩ ИНАШАМ ОЛОТОМК Робота по відновленню деформованих слів, перш за все, сприяє швидкості мислення, формує увагу, стимулює сам процес читання. Поступово переходимо до читання окремих деформованих речень і невеликих текстів. Такі завдання сприяють розвитку інтересу до читання. Спробуй прочитати слова, в яких пропущені літери. Зробити це потрібно за 5 хвилин. Якщо тобі вдалося це зробити скоріше, швидкість мислення у тебе достатньо висока. В.И.Е.Ь Щ.Д.Е.ИК З.Ш.Т У.Е.Ь Р.Ч.А. О.І.Е.Ь П.Р.Ф.ЛЬ Д.В.Н.К У.А.КА Д.Ш.А К.И.А П.Р.Р.А Прочитай деформований текст і склади оповідання за аналогією. Література – книга життя Робота з художнім текстом на уроці - це зустріч з прекрасним, пошуки та відкриття, це спілкування з учителем і автором. Моє завдання - пробудити в учнів естетичне сприймання художніх творів, усвідомлення моральної краси персонажів, прилучення до образності мови письменника. Все це необхідно зробити в початкових класах, бо любов до читання впливає на розвиток духовності, творчих здібностей особистості, формування її моральних ідеалів. Для повноцінного сприймання художнього тексту вчу школярів помічати і розуміти його особливість, визначати засоби виразності - метафори, епітети, порівняння, емоційну спрямованість, бачити позицію автора у зображенні картин життя і персонажів. Той чи інший твір сприймається з більшою зацікавленістю, якщо його вивченню передує розповідь про автора, про обставини, які спонукали його взятися за перо. Покажу це на прикладі уроку читання. Тема: Зображення золотої осені в оповіданні О. Копиленка „Жовте листя". Мета: Допомогти дітям відчути красу зображеного пейзажу через розкриття особливості мови і стилю автора. Спершу проводжу підготовку до читання тексту і первинну орієнтацію в ньому: Пропоную прочитати заголовок твору і прізвище письменника, пригадати, з якими творами О. Копиленка вже ознайомлені, про кого і як він писав. Хто ж він, Олександр Копиленко? Учитель за фахом, письменник за покликанням і великий природолюб. Він усе життя цікавиться птахами, звірятками, розводив дома якісь рідкісні рослини, про які вмів розповідати дивовижні історії. Він був і заповзятий рибалка, і пристрасний мисливець, який за все життя не вбив жодного зайця чи качки. Далі учні висловлюють передбачення, що оповідання „Жовте листя" про осінь, осінню красу. Наголошу, що автор по - своєму бачить осінь, і його вражає щось своє, непомічене іншими. Текст читає підготовлений учень - помічник вчителя. Потім школярі діляться враженнями. Вони помітили, що батько - рік одягнув дерева в багаті осінні шати, але їхня радість від того недовга. Діти сприйняли, зрозуміли загалом твір. Далі проводимо його поглиблений аналіз. Визначаються образи (клена, берізки, квіточки) та художні засоби, за допомогою яких вони набувають індивідуальних неповторних рис. Діти мають відповісти, яким вони бачили клена, чому він замріяний, чому сумує. Які почуття викликала його доля? Стоїмо ми біля замріяного клена і не хочеться нам, щоб налетів вітер. Далі учні ніби мандрують до берізки. Яка вона? Чому журиться? Від берізки - до квіточки на узліссі. І знову шукають слова, образи, які розкривають ставлення письменника до зображеного (це яскраві епітети, метафори). Юні читачі поступово відчувають, як автор передає почуття замріяності, суму осіннього лісу. Ліс в їхній уяві ожив, олюднився. Щоб закріпити ці знання, дітям пропоную чітко уявити побачене і відчути себе в осінньому лісі, а потім змалювати словами своє бачення. Пропоную творчі письмові види роботи. Вивченню цієї теми передує екскурсія в осінній ліс. При опрацюванні пейзажних текстів приділяю увагу словесному малюванню, яке застосовується для збудження творчої уяви, формування зв'язного мовлення, а також для складання картинного плану. Під час опрацювання творів, що мають пізнавальне значення, використовую власні спостереження учнів, які доповнять прочитане. При вивченні теми «Осінь» використовую наочні і технічні засоби, репродукції картин відомих художників. А ось при вивченні творів Василя Сухомлинського зацікавлено сприймається дитячою аудиторією такий вступ до розповіді: - Ходімо, діти, до школи, - сказав загадковим голосом учитель і ... попрямував у сад. - Так, наша школа буде тут, під голубим небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею. Скинемо ось тут черевички і підемо босі, як звикли ви бігати ціле літо. Незвичайна школа, незвичайний учитель. Нас Шафа Школа Бабуся Сховала Скатерть Багато творів В. Сухомлинського вивчається в початкових класах, і всі вони сприяють вихованню людини, формують її переконання, моральне обличчя. При вивченні оповідання В. Сухомлинського «Іменний обід» пропоную такі завдання: I. Прочитай пірамідки слів: Рік Цей Сяде Несе Ложка Капає Сестри Настав Дружина Зблідла Сьогодні Тремтять II. Поміркуй і вибери відповідь: Іменинного обіду не було, бо: ■ Не прийшли гості; ■ Мама не приготувала нічого; ■ Ніна соромилася своєї бабусі. III. Творче завдання. - Мама побажала Ніні бути справжньою людиною. А що ти побажаєш Ніні? Запиши. В. Сухомлинський „Я хочу сказати своє слово". I. Підкресли слова - родичі. Писати Папір Записувати Художник Писар Чорнило Писанка Записка Ручка Малювати II.Роз'єднай на окремі слова і прочитай речення. Сьогоднімибудеморозповідатипроосіннєнебо. Письменник Писанок Напис Олівець III. Творче завдання. Як ти розкажеш про небо? Запиши. І так до кожного художнього твору придумую різні завдання, які прищеплюють дітям інтерес до читання. Моїм вихованцям подобається урок - казка, де вони з великим задоволенням виступають у ролі казкових героїв, інсценізують епізоди з казок, складають свої казки і записують їх у щоденниках читача, які ведуть уже з 2 класу. В цих зошитах вони записують прислів'я, приказки, загадки, і пишуть свої враження про прочитаний твір, малюють малюнки, складають вірші. Ось наприклад вірш, який склала Алла Федоренко . Летять сніжинки, Ніжні пушинки. Кружляють, танцюють, Мов балеринки. Багато — багато біленьких мух Вдягають землю в біленький пух. І тепла буде в пуху земля, Щоб хліба людям більш дала. А ось оповідання, яке склала Лілія Мельник. Моя мама пахне хлібом Одного дня в дитячий садок привели двох новачків - п'ятирічних хлопчиків - Толю і Колю. Їх привели мами. Хлопчики познайомилися. Толя запитує Колю: - Де працює твоя мама? - А хіба ти не знаєш? - здивувався Коля. - Вона ж так пахне ліками. Моя мама - лікар. Захворіє людина - мама вилікує. Без лікаря люди не могли б жити. А твоя мама де працює? - А хіба ти не знаєш? - здивувався Толя. - Вона ж так пахне хлібом. Моя мама пекар. Вона годує людей. Без хліба не міг би ніхто жити. І лікар? — запитав здивовано Коля. І лікар не міг би, - з гордістю сказав Толя. Вивчаємо рідну мову Мова - основа будь - якої розумової діяльності, засіб спілкування та передачі власних думок. Логічно чітка, виразна мова учнів - показник їхнього розумового розвитку. Основна мета навчання рідної мови полягає в формуванні особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно користуватися мовними засобами. Щоб розвинути пізнавальні інтереси до рідної мови та розвитку мовлення, проводжу заняття різних типів: індивідуальні, індивідуально - групові та групові. Дітям подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Подобається школярам самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати певні закономірності, виводити правила. А потім звіряти свої міркування з матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають інтерес до навчання, а й підсилюють упевненість, віру в свої здібності. Ось деякі приклади таких вправ. Тема: Повторення вивченого про іменник. Пропоную шараду. Відгадайте слово: Перший звук у ньому такий, як у слові двері. Другий такий, як голосний звук у слові коло. Третій - це твердий приголосний звук у слові Люба. І ще: якщо ви додасте до цих звуків другий і третій склад слова ворота, то й одержите все слово. Учні відгадують, що це слово доброта. Показую на підготовленій картці, як написав це слово Незнайко („Додрота"). Діти роблять висновок, що Незнайко не вміє писати букву «Б». Повторюємо правильне написання букви, з'єднань і деяких слів. З нового рядка пропоную записати слово Доброта. Після цього діти одержують завдання з конверта. На дошці з'являються картки із словами: зайченя, щирість, сонце, милосердя, дитина, чуйність, сміливість, щедрість. За якою ознакою ці слова можна об'єднати в одну групу. Доведіть, що це іменники. Серед записаних на дошці слів знайдіть синоніми до слова Доброта і запишіть їх у зошити. Доведіть, що ви правильно виконали це завдання. Особливо спонукає школярів до розвитку інтересу ситуація, коли вони переконуються, що їм бракує знань, і відчувають потребу набути нових для того, щоб відповісти на поставлене питання. Наприклад, урок української мови. Тема: Поняття про першу і другу дієвідміни дієслів. Способи розрізнення особових закінчень дієслів першої і другої дієвідмін. І. Актуалізація знань учнів. Повторення вивченого матеріалу. На дошці вірш. Ось весна іде ланами, Перелогами, лісами. Де не ступить з - під землі Лізуть проліски малі. Прочитайте виділені слова. Яка це частина мови. Доведіть. У якому значенні вжиті виділені дієслова? Визначте їх час, особу, число. Вибірковий диктант. Виписати дієслова. Виділити у них закінчення. Віють лагідні вітри. Ідуть теплі дощі. З гір біжать веселі струмочки. Зацвітають перші проліски. З вирію летять перелітні птахи. За якою граматичною категорією ці дієслова можна об'єднати в одну групу? (Це дієслова третьої особи множини). А як би ви розділили їх на дві групи? За якою ознакою ви це зробили б? (Дітям важко це зробити, бо вони не знають ще про поділ дієслів на дієвідміни). II. Оголошення і записування теми уроку. - Щоб правильно виконати це завдання, - говорить учитель, - нам потрібно сьогодні вивчити нову категорію дієслова - дієвідміну. Учні записують тему уроку: «Перша і друга дієвідміни дієслів». Після цього учитель ознайомлює із завданнями уроку. - Які дієслова належать до першої дієвідміни? - Які дієслова належать до другої дієвідміни? - Як визначити дієвідміну дієслів? Спонукають учнів до активної праці на уроці мови цікаві вправи, ребуси, кросворди. Тема: Слова близькі за значенням. Синоніми. Пропоную розгадати ребус (слово) Запитую дітей: - Які ви знаєте прислів'я про слово? Розкрийте зміст прислів'я, записаного на дошці: «Слово до слова - складеться мова». Що ви знаєте про слово? Після відповідей школярів повідомляю тему уроку. Це буде урок - подорож у країну синонімів за планом. 1. Галявина Всезнайок. 2. Долина Чомусиків. 3. Яр Помилок. 4. Мішок творчості. Давайте поміркуємо! Ці слова, вважаю, мають звучати на кожному уроці, бо ж завдання наше - розбудити творчу уяву школяра, дати поштовх його думці, вчити дитину логічно і самостійно мислити. Тому практикую і вправи з логічним навантаженням, і цікавий матеріал, і завдання підвищеної трудності. На уроках природознавства діти подорожують на дно моря. Морські мешканці пропонують їм різноманітні граматичні завдання. Вони виконуються з великим інтересом, кожен почувається справжнім першопрохідцем і відкривачем. Така форма подачі важких тем програмового матеріалу сприяє легкому засвоєнню їх. Практикую роботу екіпажами. Дітям подобається, коли у класі незвично поставлені парти. Вони бачать один одного, мають змогу спілкуватися, ділитися думками. Цей вид роботи сприяє не лише поліпшенню успішності учнів, а й створює доброзичливі стосунки в колективі, взаємодопомога дає впевненість у своїх силах. Робота екіпажами успішно проходить і на інших уроках. Об'єднуючи екіпажі, обов'язково враховую симпатії і уподобання дітей. Ніколи не об'єдную групу лише із одних сильних або слабких, невпевнених або агресивних, організованих учнів. В результаті учні активніше працюють, вчаться спілкуватися конструктивного діалогу. У них виробляються навички спільної роботи. Пізнаємо світ Урок природознавства починаю з повідомлення синоптика. Діти складають паспорт погоди. Також проводжу різні розвивальні ігри, наприклад: Гра «Знайди зайве слово» (береза, бузок, сосна, дуб, ялина). Гра «Добери слово». Добери до слова Ліс найголовніше, що підходить за змістом, доведи свою думку (мисливець, яблуня, дерева, листя, тварини). Відгадування різноманітних загадок, ребусів, шарад - робить уроки природознавства цікавими, захоплюючими. Робота в групах. Прочитайте статті в підручнику і додатковий матеріал. Підготуйте звіти на питання. I група - Чому ліс називають листяним? - Які дерева ростуть у листяному лісі? - Як можна назвати ліс, у якому ростуть тільки берези, дуби? II група - Чому ліс назвали хвойним? - Які дерева ростуть у хвойному лісі? - Як можна назвати ліс, у якому ростуть тільки ялини, сосни? Робота в групах. Як рухається земля? Які зміни це викликає в нашому житті? Завдання. I група Розповісти про рух Землі навколо Сонця. II група Рух Землі навколо своєї осі. III група Узагальнення і висновок. Упродовж всієї педагогічної діяльності створюю свій досвід, впроваджую у практику ідеї В.О. Сухомлинського, О.Я. Савченко, Ш.О. Амонашвілі, В.Б. Едігея, учителів-новаторів С.П. Логачевської, С.П. Дашевської та ін. Розлучаючись зі своїми вихованцями, я по-материнськи благословляю їх на хороші справи, молюся за них і прошу долю, аби вона до них прихильною була. Нелегко розлучатися з класом, якому віддала 4 роки життя, частину своєї душі, серця. Та ось у цьому навчальному році настала мить зустрічі з першокласниками, яких необхідно вести в країну з Знань.
Урок позакласного читання
4 клас
Тема уроку: Мудрість життя - винахідливість
Мета. Вчити учнів давати елементарну характеристику дійовим особам твору;
спостерігати за структурою та сюжетом казки, виділяти головне в тексті та
розвивати навички словесного мовлення. Виховувати кмітливість, винахідливість,
бажання творити добро.
Обладнання. Виставка казок І.Я. Франка, ілюстрації
художників до його творів.
Хід уроку
І. Організація класу. Привітання.
Психологічна підготовка.
-
Сьогодні на урок ми запросимо «мудрість». Як ви гадаєте, чи можна її
побачити? А відчути? Чи існує вона на землі?
Де її
можна знайти? (Відповіді дітей).
За
цікавими міркуваннями ми і забули, що у нас урок українського читання, а завжди
ми його починаємо декількома хвилинами поезії, які є своєрідним настроєм,
імпульсом на те, що ми будемо спілкуватися, а значить, думати, мислити, переживати
українською мовою.
-
Будь ласка, я запрошую дітей, що підготувалися на сьогодні декламувати. А
завдання для всіх уважно слухати вірші й спробувати встановити їх автора, бо
саме в цих поезіях криється зміст нашої сьогоднішньої розмови.
(Діти декламують вірші).
ІІ. Актуалізація опорних знань
учнів.
-
Хто є автором цих прекрасних поезій?
Проведемо
невеличке тестування, яке допоможе виявити ваші знання про цю талановиту
людину.
ТЕСТ
1. Для кого І.Франко писав ці вірші?
а)для панів;
б)дітей та трудового народу;
в)солдат.
2. Як ставився до простого люду
поет?
(Виберіть влучне слово).
а)з ненавистю;
б)по-рицарськи;
в)добре.
3. Свої твори він писав...
(Закінчіть речення).
а)неохоче;
б)з любов’ю;
в)кров’ю серця.
4. Якою людиною був І.Франко?
а)благородною;
б)чесною;
в)геніальною.
5. До кого письменник ставився з
любов’ю?
6. Твори якого жанру він присвятив
дітям?
а)вірші;
б)оповідання;
в)казки.
ІІІ. Повідомлення теми і мети
уроку, постановка проблеми.
-
Що на вашу думку, казка дарує читачам? (Відповіді
дітей).
Письменник жив і писав у минулому, але
його твори актуальні і в наш час. їх люблять читати і діти, і дорослі. Чому
саме вони подобаються та чим цікаві для нас, які почуття виховують та які
уявлення поглиблюють?
Впевнена,
що сьогодні ви самі відшукаєте відповіді на ці та багато інших запитань,
прочитавши чудовий твір геніального письменника І.Франка «Вовк війтом».
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота над заголовком твору.
а)Прочитайте заголовок і подумайте, про що може розповідатися
в тексті.
б)Пригадайте, у яких казках, прочитаних вами,
героєм казки був Вовк? Які риси були характерні для нього?
в)Складіть свій сценарій казки за заголовком.
2. Оглядове читання.
Прочитайте твір. Зіставте висловлені вами
припущення з реальним змістом.
3. Повторне мовчазне читання із
завданням.
Перечитати ще раз текст і відмітити слова, які
незрозумілі для вас в тексті.
4. Словникова робота.
а)Пояснення значень незрозумілих слів учнями, яким
ці слова знайомі.
б)Пояснення значень виразів, які для дітей
приготувала «мудра сова»: «за дурня окричали», «остро наказали», «спровадив до села».
Якими словами їх можна замінити?
в)Доберіть синоніми до слова «мудрий».
5. Читання тексту вголос.
6. Робота в групах.
Поставити
запитання до тексту та дати на них відповіді. (Одна група учнів ставить запитання, а інша відповідає. Потім групи
перемінюються. Діти визначають найцікавіше запитання).
7. Ковзне читання.
Доведіть або заперечте мою думку словами казки:
-
А Осел, дарма що його за дурня окричали...
-
Пасся собі раз Осел у лісі...
-
Вовк аж хвіст угору підняв з горя...
-
Гладили, гладили, ледве вовк не заснув...
-
А під копицею сидів, власне, порядний хлоп...
8. Робота над виразністю читання.
а)Які почуття ви переживали, читаючи цю казку?
Яка інтонація характерна для цієї казки? Як її
потрібно читати?
б)Гра «Театр».
Знайдіть діалог в тексті та оживіть його.
(Використати міміку та жести).
V. Осмислення сприйнятого матеріалу. Метод «Мікрофон»
1. Складання характеристик
головних героїв.
а)Доберіть слова і вирази які характеризують Осла
та Вовка.
б)«На кого вони схожі?».
Кого мав на увазі автор зображаючи звірів у казці?
Доведіть свою думку.
в)«Згадай свої почуття».
Чи бачили ви ослика? Які почуття він у вас
викликав? (Захоплення, радість...)
А вовк? (Страх, жорстокість, жалість...)
г)«Пожалій за що-небудь вовка».
д)«Уяви свою розмову з вовчиком».
«Вовчику
чому ти довірився осликові, адже він тебе одурив. Він виявився кмітливим і
врятував своє життя, а тебе було жорстоко покарано за твою надмірну
жадібність».
(Та інші відповіді дітей).
е)Подивись на головних героїв очима людей різних
професій. Що про наших героїв може розповісти: дрисе - рувальник, зоолог,
вчитель, художник.
2. Підпишіть малюнок рядками з
тексту.
3. Словесне змалювання діафільму
до казки (робота в парах).
4. Робота над прислів’ям.
- Яким прислів’ям можна визначити головну думку
цієї казки?
Як ви розумієте це прислів’я?
а)Що в прислів’ї найбільше сподобалось тобі?
б)В чому його сила?
Виникло
це прислів’я багато сторіч назад. Склав його мій народ спостерігаючи за своїм
життям та помітивши як...
А
подобається воно нам простотою мови, завдяки чому можна легко зрозуміти зміст.
Сила
його в близькості до народу і вчить воно нас... .
VІ. Закріплення опанованого матеріалу. (Метод «Прес»)
1.
Уявіть собі, що у вас є
можливість перетворитися на мудрість.
Де б ви жили? Чого б ви бажали, про що мріяли?
Я мудрість... Я живу... Я знаю... Я мрію... Я
роблю... Я бажаю...
2.
Робота в зошитах.
Напишіть міркування.
Мудрість — це...
Твердження чого?
Доказ того, що...
Висновок. Ось чого...
(Використати прислів’я).
3.
Зачитування міркувань.
VІІ. Підсумок уроку.
Якої мудрості ви сьогодні навчилися?
Що робить нас мудрішими?
VІІІ. Домашнє завдання.
До теми «мудрість» підібрати прислів’я. За одним
скласти твір.
Урок української мови
4 клас
Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду на
–а (-я) в
Обладнання. Кошик із завданнями від Незнайомки,
іскорки, індивідуальні картки, гра - мовчанка «Впізнай відмінок», малюнок Казкового
палацу, звертання Незнайомки, «віночок польових квітів»,
підручник.
Хід уроку
І. Вступна бесіда.
1. Мотивація навчальної діяльності.
- Діти, чи ви бували в осінньому лісі?
- Який настрій викликав у вас вигляд принишклих і
оголених дерев, кущів?
- Такий же легкий сум я відчула,
прогулюючись вчора в парку. Поблизу себе я почула тихий шелест сухого темного
листя і побачила гарну дівчину в українському вбранні з довгою русою косою і
лагідними блакитними очима. Вона передала мені ось цей гарний кошик і зникла Я
лише встигла запитати її: «Хто ж ви?» і почула здалеку тиху відповідь: «Ім’я
моє ви відгадаєте-е-е!».
Виявляється, діти, цей кошик від Незнайомки містить
в собі завдання для нас. Лише виконавши їх, ми зможемо відгадати її ім’я.
2. Каліграфічна хвилинка.
- Зверніть увагу на дошку. Тут записане одне із
завдань Незнайомки. Це вислів. Вам
потрібно на місці крапок поставити потрібні за змістом слова з довідки в необхідному відмінку і визначити
цей відмінок. Замість знака питання поставте прізвище автора цих слів. Але
Незнайомка, мабуть, добра, бо залишила для нас підказку. Отже, ця людина —
видатний педагог, автор багатьох творів для дітей, які виховують риси
справжньої людини, як от «Кінь утік», «Бабусині руки», «Який слід повинна
залишити людина на землі».
Людина, яка не любить рідної ...
, якій нічого не промовляє рідне ... , — це людина без ... і ... .
(В. Сухомлинський)
Довідка: мова, слово, рід, плем’я.
3. Самостійна робота учнів.
4. Перевірка правильності виконання
завдання.
5. Заохочення (за правильну відповідь дитина одержує іскорку
від Незнайомки).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
-
А тепер Незнайомка просить підійти до столу дітей, імена яких мають
буквосполучення -ол-. Вона має для вас індивідуальні завдання.
(Деякі учні одержують індивідуальні картки із
завданням на повторення).
Гра-мовчанка «Впізнай відмінок»
(з іншими учнями).
Розминка
перед грою. Метод «Мозковий штурм»
-
Який відмінок називає себе гордим і чому? (Називний, бо не бажає допомоги
прийменників)
-
Який відмінок виражає найбільше значень? (Родовий)
-
Чому давальний відмінок називають найцікавішим? (Бо хоче знати кому дає? і чому
дає?)
-
Який відмінок має при собі 28 прийменників? (Знахідний)
-
Чому місцевий відмінок називають найстарішим? (Бо він не може вживатися без
прийменників і завжди вживається з ними)
Правила гри.
Я
називаю речення, в яких іменник «мова» вжито в різних відмінках. Вам треба
швидко визначити відмінок цього іменника і підняти відповідну сигнальну картку.
Граємо командами. За неправильний сигнал кожної дитини-гравця команда отримує
зауваження-«ляпку». Виграє та команда, яка має найменше «ляпок».
Речення для гри.
·
Ой, яка чудова українська мова! (Н. в.)
·
Як парость виноградної лози, плекайте мову! (3. в.) Буду я навчатись мови
золотої! (Р. в.)
·
Я вдячний мові за її багатство, мелодійність. (Д. в.) Пишаймося мовою наших
казок, пісень! (О. в.) Борімося за красу мови, її багатство! (Р. в.)
·
У кожній мові, в кожнім слові краси майбутнього шукай. (М. в.)
III. Опрацювання нового матеріалу.
-
А тут Незнайомка має для нас незвичне завдання. На цьому аркуші зображено
Казковий палац. Хто його «господар»? Що ми знаємо про родовий відмінок?
Учень.
Родовий доскіпує свого —
Хоче знати він: кого? чого?
І про тебе знать, якого роду,
Що немає роду переводу.
Родовий відмінок
-
И
|
-
і
|
Думка
Україна
Мова
Дитина
____________
____________
____________
_____________
|
Пісня
Берегиня
межа
задача
душа
____________
____________
____________
_____________
|
1.
Словникова робота.
Зверніть увагу на мешканців цього палацу. Давайте прочитаємо ці слова разом.
(Вчитель показує указкою, учні читають. Метод
«Мікрофон»)
-
Чи відоме вам значення слова «берегиня»?
-
Тоді послухайте, як пояснює значення цього слова видатний українознавець
Василь Скуратівський.
«Берегиня
— це наша оселя, усе, що в ній є, чого ми нажили, що приберегли від своїх батьків,
дідусів, чим збагатилися — хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою, добрим
словом, спогадом у цій хаті — все це і є берегиня».
2.
Пояснення нового матеріалу.
-
До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)
-
Якого вони числа, роду? (Одн., ж. р.)
-
Зверніть увагу, які закінчення вони мають в початковій формі? (-а, -я)
-
Але чомусь всі вони живуть не разом, а в окремих помешканнях. Деякі з них
ще не поселилися в палаці і Незнайомка просить нас розселити ці іменники. Тому
давайте з’ясуємо, чому ж господар — Родовий Відмінок розмістив ці іменники у
двох помешканнях.
-
Давайте розглянемо мешканців першої кімнати. Гляньте на віконницю. Що
означає позначення на ній? (Що ці
іменники мають закінчення -и)
-
Які ж саме іменники мають закінчення -и в родовому відмінку? Тут
Незнайомка має для нас підказку.
-
Зверніть увагу на виділені букви перед закінченням. Які звуки основи вони
позначають? (Приголосні, тверді)
-
Отже, в яких іменниках жіночого роду на -а, -я в родовому відмінку буде
закінчення -и? (З основою на твердий
приголосний)
(Відповідає учень, вчитель коректує, інший учень
повторює).
-
Давайте запишемо іменники цієї групи в родовому відмінку.
(На дошці одна дитина записує, інші — в зошитах).
чого? думки
чого? України
чого? мови
кого? Дитини
-
Розглянемо тепер, які слова поселилися в помешканні із закінченням - і.
-
Які звуки позначають виділені букви? (М’які приголосні, ж, ч, ш).
-
То які іменники жіночого роду на -а, -я в родовому відмінку матимуть
закінчення -і?
(Висновок роблять учні).
-
Давайте поставимо ці
іменники у формі родового відмінка.
чого? пісні
чого? берегині
чого? межі
чого? задачі
чого? душі
(Загальний
висновок вчитель робить сам, повторюють 2 дітей).
Читання
дітьми правила з підручника.
«Розселення»
слів з конверта в «палаці»: букви, оселі, :уші, кручі, роботи.
Фізкультхвилинка.
3. Конкурс на краще
речення зі словами з «палацу» Родового Відмінка, записуємо краще на дошці і в
зошитах.
Визначення
головних і другорядних членів у цьому реченні.
Визначення
частин мови.
Оцінювання. Вручення іскорок переможцям.
Закріплення
здобутих знань. (Робота в групах)
1.
Відкрийте підручник
на стор. 72, впр. 144. Прочитайте речення. Чи пов’язані ці речення між собою?
Чи є ці речення текстом? Чому?
-
Читайте перше
речення, вставляючи замість крапок потрібні закінчення іменників, визначте їхні
відмінки.
(Розібрати
речення з коментуванням, обгрунтовуючи вибір закінчення).
-
А тепер діти першого
ряду спишуть весь текст, давши йому заголовок.
-
Діти другого і
третього рядів запишуть лише перші 4 речення, визначаючи закінчення іменників. (Самостійне
виконання).
2.
Впр. 146, стор. 73 —
за варіантами.
І
варіант — виписати з тексту іменники, які в Р. в. однини мають закінчення -и;
II варіант — закінчення -і. Пояснити їхній правопис.
V. Робота з цікавим матеріалом.
- Одне
за одним ми виконуємо завдання Незнайомки. А ось тут вона закодувала звертання
до нас всіх. Прочитати його ми зможемо, вибравши з кожного рядка букви, які не
повторюються, склавши їх у слова, слова — в речення. Приступайте до роботи.
ВЖШРАБРНДУДЙПТПЕЖВБ
КРСОІКОДСЗБНБУЗ
ГАМЗКОГКВЗНУНА!
Шануйте рідну мову!
-
Запишемо цей вислів
на дошці і в зошиті.
-
Яке це речення за
метою висловлювання?
-
Яке воно за
інтонацією?
-
Хто ж вона?
-
А ім’я Незнайомки ви
дізнаєтеся, розв’язавши це завдання.
Вслухайтеся
в ці слова і приєднуйтеся до них.
(«Молитва
до мови» К. Мотрич. Читає напам’ять учень).
ІV. Підсумок уроку. Підсумкова бесіда.
-
Про що ми говорили на
уроці?
-
Підніміть вгору ваші
іскорки. Вам не здається, що в класі стало світліше? Адже ми сьогодні ще дечого
навчилися, досягли.
Іскорка
до іскорки - розгориться багаття, Слово до слова — складається мова.
Домашнє завдання.
Виступ на педагогічній раді
Бабчук С.І., вчитель початкових класів
Розвиток творчих здібностей учнів почткових класів
Яка цікава математика…
Оволодіти математикою - означає навчитися розв'язувати різні вправи, причому не лише стандартні, а й такі, що потребують оригінального підходу, творчих пошуків, винахідливостзавданнями домінує пізнавальна гра. На даному уроці математики учні відправляються в подорож до країни дивної математики на космічному кораблі. Кожен учень має чітко виконувати правило наших подорожей: Душу і серце в роботу вклади, Кожну хвилину в труді бережи. Тема польоту: Порядок виконання арифметичних дій однакового ступеня і різних ступенів, знаходження значень виразів з урахуванням порядку дій. Розв'язування задач. Під час польоту наш екіпаж побував на таких станціях: «Перевірна», «Стартова», на станції «Нова» відвідали зірку «Невідома», на станції «Обчислювальна» диференційовано попрацювали над формуванням своїх обчислювальних навиків. Відвідали сузір'я «Задачне», де творчо працювали над задачами. А літаючий об'єкт «Кмітливий» перевірив наше логічне мислення. І ось політ завершився і зустрілися ми з кінцевим сузір'ям якості «Альта». На такому уроці жоден учень не залишається байдужим, а всі працюють з великим задоволенням, цікавістю, в міру своїх можливостей. Наступного разу - подорож до королівства, королеви Математики. Учні з цікавістю виконують різні математичні сюрпризи - завдання гостей Червоної Шапочки, Колобка, Буратіно, допомагають Незнайкові виходити із скрутного становища, який теж дуже хоче побувати на королівському балу, розв'язують задачі, запропоновані хитромудрою Лисичкою, принцесою Геометрією, красенем - Сивкою-Буркою, казковим Птахом Знань, які запрошені на бал. І знову подорож до країни «Цікавої математики» на чарівному блакитному експресі. Помічниками у цій незвичайній подорожі стали чарівні вогники світлофора. Блакитний експрес зупиняється на станції «Стартовій», де відбувається математична розминка і перевіряється теоретичний матеріал. Горить зелений. Шлях відкритий. Експрес наближається до станції «Перевірна» (математичний диктант), станції «Точка» (робота над матеріалом). Далі блакитний експрес зупиняється на станціях «Самоконтролю», «Задачкіна», «Спортивній», «Геометричній», «Знайкіна», «Якісній», на яких виконуються різні математичні вправи. Урок супроводжується фонограмою «Голубий вагон». А як цікаво пройшов урок - диспут «Клуб знавців: Що? Де? Коли?» в 4 класі. Столи зіставляють по 2 і накривають скатертинами. Клас поділяється на окремі групи по 6 чоловік у команді. Кожна команда має на своєму ігровому столі повітряну кульку (синю, зелену, червону) і відповідно називається: синій стіл, зелений, червоний. А ще кожна команда має свою назву: Коло, Квант, Квадрат і обирає капітана команди. На вчительському столі розміщується рулетка, стрілка якої буде вказувати на конверт із завданням для кожної команди. Обираю ведучого, 1 - 2 члена журі. За правильну відповідь стіл нагороджується „Медаллю розумника". Заздалегідь готую конверти із завданнями – «Острів скарбів» (приклади), «Королівство задач» (задачі), «Таємний містер ІКС» (рівняння), «Конкурс капітанів» (завдання для капітанів команд), «Бліц – турнір» (цікавинки з логічним навантаженням), „Музична пауза". Стає спостерігачем уроку і суддею в конфліктних ситуаціях. Ведучий стає учителем і організатором (працює учень -колектив). Вчитель підтримує дискусійний мікроклімат і виступає суддею в конфліктних ситуаціях. Цікава граматика Розвиваються стійкі інтереси до вивчення програмового матеріалу під час подорожі в казку, загадковий світ граматики, тобто навчання відбувається через гру. Учні початкових класів ще пам'ятають і люблять свої ляльки, ведмедики, граються машинками, вірять, що десь живуть Чебурашка, Крокодил Гена, Незнайко і Мальвіна. Якщо їх улюблені іграшки і казкові персонажі прийдуть у гості на урок, принесуть у загадкових конвертах цікаві завдання, листи від дівчинки Коми, від Знака Запитання, то урок стане цікавим, схожим на казку. Тоді ручка перетвориться на чарівну паличку, а самі діти - на чарівників. Наприклад, Знайко - всезнайко пропонує придумати іменники жіночого роду і подає сигнал починати роботу. Через 1 - 2 хв. лунає сигнал: «Стоп». Переможцю, який придумав більше слів, аплодує весь клас. Усім відомо, що Буратіно неуважний, точніше завжди переплутає у реченні слова або просто розсипає їх (на дошці вивішені картки із словами). Клен узліссі на сумний стоїть замріяний Наступного разу Буратіно дає учням інші творчі завдання. Щоб зацікавити дітей читанням, я користуюся посібником В. Едігей «Вчися читати, малюк!». Уже в першому класі пропоную прочитати деформовані слова, цілу групу слів і вилучити зайве слово. Наприклад: ЕЛНЬС УКОНЬ УДБ ОСМ ЕРЕАЗБ УКАЩ ИНАШАМ ОЛОТОМК Робота по відновленню деформованих слів, перш за все, сприяє швидкості мислення, формує увагу, стимулює сам процес читання. Поступово переходимо до читання окремих деформованих речень і невеликих текстів. Такі завдання сприяють розвитку інтересу до читання. Спробуй прочитати слова, в яких пропущені літери. Зробити це потрібно за 5 хвилин. Якщо тобі вдалося це зробити скоріше, швидкість мислення у тебе достатньо висока. В.И.Е.Ь Щ.Д.Е.ИК З.Ш.Т У.Е.Ь Р.Ч.А. О.І.Е.Ь П.Р.Ф.ЛЬ Д.В.Н.К У.А.КА Д.Ш.А К.И.А П.Р.Р.А Прочитай деформований текст і склади оповідання за аналогією. Література – книга життя Робота з художнім текстом на уроці - це зустріч з прекрасним, пошуки та відкриття, це спілкування з учителем і автором. Моє завдання - пробудити в учнів естетичне сприймання художніх творів, усвідомлення моральної краси персонажів, прилучення до образності мови письменника. Все це необхідно зробити в початкових класах, бо любов до читання впливає на розвиток духовності, творчих здібностей особистості, формування її моральних ідеалів. Для повноцінного сприймання художнього тексту вчу школярів помічати і розуміти його особливість, визначати засоби виразності - метафори, епітети, порівняння, емоційну спрямованість, бачити позицію автора у зображенні картин життя і персонажів. Той чи інший твір сприймається з більшою зацікавленістю, якщо його вивченню передує розповідь про автора, про обставини, які спонукали його взятися за перо. Покажу це на прикладі уроку читання. Тема: Зображення золотої осені в оповіданні О. Копиленка „Жовте листя". Мета: Допомогти дітям відчути красу зображеного пейзажу через розкриття особливості мови і стилю автора. Спершу проводжу підготовку до читання тексту і первинну орієнтацію в ньому: Пропоную прочитати заголовок твору і прізвище письменника, пригадати, з якими творами О. Копиленка вже ознайомлені, про кого і як він писав. Хто ж він, Олександр Копиленко? Учитель за фахом, письменник за покликанням і великий природолюб. Він усе життя цікавиться птахами, звірятками, розводив дома якісь рідкісні рослини, про які вмів розповідати дивовижні історії. Він був і заповзятий рибалка, і пристрасний мисливець, який за все життя не вбив жодного зайця чи качки. Далі учні висловлюють передбачення, що оповідання „Жовте листя" про осінь, осінню красу. Наголошу, що автор по - своєму бачить осінь, і його вражає щось своє, непомічене іншими. Текст читає підготовлений учень - помічник вчителя. Потім школярі діляться враженнями. Вони помітили, що батько - рік одягнув дерева в багаті осінні шати, але їхня радість від того недовга. Діти сприйняли, зрозуміли загалом твір. Далі проводимо його поглиблений аналіз. Визначаються образи (клена, берізки, квіточки) та художні засоби, за допомогою яких вони набувають індивідуальних неповторних рис. Діти мають відповісти, яким вони бачили клена, чому він замріяний, чому сумує. Які почуття викликала його доля? Стоїмо ми біля замріяного клена і не хочеться нам, щоб налетів вітер. Далі учні ніби мандрують до берізки. Яка вона? Чому журиться? Від берізки - до квіточки на узліссі. І знову шукають слова, образи, які розкривають ставлення письменника до зображеного (це яскраві епітети, метафори). Юні читачі поступово відчувають, як автор передає почуття замріяності, суму осіннього лісу. Ліс в їхній уяві ожив, олюднився. Щоб закріпити ці знання, дітям пропоную чітко уявити побачене і відчути себе в осінньому лісі, а потім змалювати словами своє бачення. Пропоную творчі письмові види роботи. Вивченню цієї теми передує екскурсія в осінній ліс. При опрацюванні пейзажних текстів приділяю увагу словесному малюванню, яке застосовується для збудження творчої уяви, формування зв'язного мовлення, а також для складання картинного плану. Під час опрацювання творів, що мають пізнавальне значення, використовую власні спостереження учнів, які доповнять прочитане. При вивченні теми «Осінь» використовую наочні і технічні засоби, репродукції картин відомих художників. А ось при вивченні творів Василя Сухомлинського зацікавлено сприймається дитячою аудиторією такий вступ до розповіді: - Ходімо, діти, до школи, - сказав загадковим голосом учитель і ... попрямував у сад. - Так, наша школа буде тут, під голубим небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею. Скинемо ось тут черевички і підемо босі, як звикли ви бігати ціле літо. Незвичайна школа, незвичайний учитель. Нас Шафа Школа Бабуся Сховала Скатерть Багато творів В. Сухомлинського вивчається в початкових класах, і всі вони сприяють вихованню людини, формують її переконання, моральне обличчя. При вивченні оповідання В. Сухомлинського «Іменний обід» пропоную такі завдання: I. Прочитай пірамідки слів: Рік Цей Сяде Несе Ложка Капає Сестри Настав Дружина Зблідла Сьогодні Тремтять II. Поміркуй і вибери відповідь: Іменинного обіду не було, бо: ■ Не прийшли гості; ■ Мама не приготувала нічого; ■ Ніна соромилася своєї бабусі. III. Творче завдання. - Мама побажала Ніні бути справжньою людиною. А що ти побажаєш Ніні? Запиши. В. Сухомлинський „Я хочу сказати своє слово". I. Підкресли слова - родичі. Писати Папір Записувати Художник Писар Чорнило Писанка Записка Ручка Малювати II.Роз'єднай на окремі слова і прочитай речення. Сьогоднімибудеморозповідатипроосіннєнебо. Письменник Писанок Напис Олівець III. Творче завдання. Як ти розкажеш про небо? Запиши. І так до кожного художнього твору придумую різні завдання, які прищеплюють дітям інтерес до читання. Моїм вихованцям подобається урок - казка, де вони з великим задоволенням виступають у ролі казкових героїв, інсценізують епізоди з казок, складають свої казки і записують їх у щоденниках читача, які ведуть уже з 2 класу. В цих зошитах вони записують прислів'я, приказки, загадки, і пишуть свої враження про прочитаний твір, малюють малюнки, складають вірші. Ось наприклад вірш, який склала Алла Федоренко . Летять сніжинки, Ніжні пушинки. Кружляють, танцюють, Мов балеринки. Багато — багато біленьких мух Вдягають землю в біленький пух. І тепла буде в пуху земля, Щоб хліба людям більш дала. А ось оповідання, яке склала Лілія Мельник. Моя мама пахне хлібом Одного дня в дитячий садок привели двох новачків - п'ятирічних хлопчиків - Толю і Колю. Їх привели мами. Хлопчики познайомилися. Толя запитує Колю: - Де працює твоя мама? - А хіба ти не знаєш? - здивувався Коля. - Вона ж так пахне ліками. Моя мама - лікар. Захворіє людина - мама вилікує. Без лікаря люди не могли б жити. А твоя мама де працює? - А хіба ти не знаєш? - здивувався Толя. - Вона ж так пахне хлібом. Моя мама пекар. Вона годує людей. Без хліба не міг би ніхто жити. І лікар? — запитав здивовано Коля. І лікар не міг би, - з гордістю сказав Толя. Вивчаємо рідну мову Мова - основа будь - якої розумової діяльності, засіб спілкування та передачі власних думок. Логічно чітка, виразна мова учнів - показник їхнього розумового розвитку. Основна мета навчання рідної мови полягає в формуванні особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно користуватися мовними засобами. Щоб розвинути пізнавальні інтереси до рідної мови та розвитку мовлення, проводжу заняття різних типів: індивідуальні, індивідуально - групові та групові. Дітям подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Подобається школярам самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати певні закономірності, виводити правила. А потім звіряти свої міркування з матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають інтерес до навчання, а й підсилюють упевненість, віру в свої здібності. Ось деякі приклади таких вправ. Тема: Повторення вивченого про іменник. Пропоную шараду. Відгадайте слово: Перший звук у ньому такий, як у слові двері. Другий такий, як голосний звук у слові коло. Третій - це твердий приголосний звук у слові Люба. І ще: якщо ви додасте до цих звуків другий і третій склад слова ворота, то й одержите все слово. Учні відгадують, що це слово доброта. Показую на підготовленій картці, як написав це слово Незнайко („Додрота"). Діти роблять висновок, що Незнайко не вміє писати букву «Б». Повторюємо правильне написання букви, з'єднань і деяких слів. З нового рядка пропоную записати слово Доброта. Після цього діти одержують завдання з конверта. На дошці з'являються картки із словами: зайченя, щирість, сонце, милосердя, дитина, чуйність, сміливість, щедрість. За якою ознакою ці слова можна об'єднати в одну групу. Доведіть, що це іменники. Серед записаних на дошці слів знайдіть синоніми до слова Доброта і запишіть їх у зошити. Доведіть, що ви правильно виконали це завдання. Особливо спонукає школярів до розвитку інтересу ситуація, коли вони переконуються, що їм бракує знань, і відчувають потребу набути нових для того, щоб відповісти на поставлене питання. Наприклад, урок української мови. Тема: Поняття про першу і другу дієвідміни дієслів. Способи розрізнення особових закінчень дієслів першої і другої дієвідмін. І. Актуалізація знань учнів. Повторення вивченого матеріалу. На дошці вірш. Ось весна іде ланами, Перелогами, лісами. Де не ступить з - під землі Лізуть проліски малі. Прочитайте виділені слова. Яка це частина мови. Доведіть. У якому значенні вжиті виділені дієслова? Визначте їх час, особу, число. Вибірковий диктант. Виписати дієслова. Виділити у них закінчення. Віють лагідні вітри. Ідуть теплі дощі. З гір біжать веселі струмочки. Зацвітають перші проліски. З вирію летять перелітні птахи. За якою граматичною категорією ці дієслова можна об'єднати в одну групу? (Це дієслова третьої особи множини). А як би ви розділили їх на дві групи? За якою ознакою ви це зробили б? (Дітям важко це зробити, бо вони не знають ще про поділ дієслів на дієвідміни). II. Оголошення і записування теми уроку. - Щоб правильно виконати це завдання, - говорить учитель, - нам потрібно сьогодні вивчити нову категорію дієслова - дієвідміну. Учні записують тему уроку: «Перша і друга дієвідміни дієслів». Після цього учитель ознайомлює із завданнями уроку. - Які дієслова належать до першої дієвідміни? - Які дієслова належать до другої дієвідміни? - Як визначити дієвідміну дієслів? Спонукають учнів до активної праці на уроці мови цікаві вправи, ребуси, кросворди. Тема: Слова близькі за значенням. Синоніми. Пропоную розгадати ребус (слово) Запитую дітей: - Які ви знаєте прислів'я про слово? Розкрийте зміст прислів'я, записаного на дошці: «Слово до слова - складеться мова». Що ви знаєте про слово? Після відповідей школярів повідомляю тему уроку. Це буде урок - подорож у країну синонімів за планом. 1. Галявина Всезнайок. 2. Долина Чомусиків. 3. Яр Помилок. 4. Мішок творчості. Давайте поміркуємо! Ці слова, вважаю, мають звучати на кожному уроці, бо ж завдання наше - розбудити творчу уяву школяра, дати поштовх його думці, вчити дитину логічно і самостійно мислити. Тому практикую і вправи з логічним навантаженням, і цікавий матеріал, і завдання підвищеної трудності. На уроках природознавства діти подорожують на дно моря. Морські мешканці пропонують їм різноманітні граматичні завдання. Вони виконуються з великим інтересом, кожен почувається справжнім першопрохідцем і відкривачем. Така форма подачі важких тем програмового матеріалу сприяє легкому засвоєнню їх. Практикую роботу екіпажами. Дітям подобається, коли у класі незвично поставлені парти. Вони бачать один одного, мають змогу спілкуватися, ділитися думками. Цей вид роботи сприяє не лише поліпшенню успішності учнів, а й створює доброзичливі стосунки в колективі, взаємодопомога дає впевненість у своїх силах. Робота екіпажами успішно проходить і на інших уроках. Об'єднуючи екіпажі, обов'язково враховую симпатії і уподобання дітей. Ніколи не об'єдную групу лише із одних сильних або слабких, невпевнених або агресивних, організованих учнів. В результаті учні активніше працюють, вчаться спілкуватися конструктивного діалогу. У них виробляються навички спільної роботи. Пізнаємо світ Урок природознавства починаю з повідомлення синоптика. Діти складають паспорт погоди. Також проводжу різні розвивальні ігри, наприклад: Гра «Знайди зайве слово» (береза, бузок, сосна, дуб, ялина). Гра «Добери слово». Добери до слова Ліс найголовніше, що підходить за змістом, доведи свою думку (мисливець, яблуня, дерева, листя, тварини). Відгадування різноманітних загадок, ребусів, шарад - робить уроки природознавства цікавими, захоплюючими. Робота в групах. Прочитайте статті в підручнику і додатковий матеріал. Підготуйте звіти на питання. I група - Чому ліс називають листяним? - Які дерева ростуть у листяному лісі? - Як можна назвати ліс, у якому ростуть тільки берези, дуби? II група - Чому ліс назвали хвойним? - Які дерева ростуть у хвойному лісі? - Як можна назвати ліс, у якому ростуть тільки ялини, сосни? Робота в групах. Як рухається земля? Які зміни це викликає в нашому житті? Завдання. I група Розповісти про рух Землі навколо Сонця. II група Рух Землі навколо своєї осі. III група Узагальнення і висновок. Упродовж всієї педагогічної діяльності створюю свій досвід, впроваджую у практику ідеї В.О. Сухомлинського, О.Я. Савченко, Ш.О. Амонашвілі, В.Б. Едігея, учителів-новаторів С.П. Логачевської, С.П. Дашевської та ін. Розлучаючись зі своїми вихованцями, я по-материнськи благословляю їх на хороші справи, молюся за них і прошу долю, аби вона до них прихильною була. Нелегко розлучатися з класом, якому віддала 4 роки життя, частину своєї душі, серця. Та ось у цьому навчальному році настала мить зустрічі з першокласниками, яких необхідно вести в країну з Знань.
Немає коментарів:
Дописати коментар